Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 20.01.2018, 19:20

Блідчанське НВО "ЗОШ I-II ст - дитячий садок"

Меню сайту
Категорії розділу
Мої файли [12]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Мої файли

Диференційовані завдання як засіб формування творчих умінь у процесі розв"язування задач і вправ на уроках математики в початковій школі.
31.10.2012, 17:43
   

Диференційовані завдання - це ефективний засіб здійснення індивідуальної підготовки в організації навчальної діяльності. Такі завдання дають можливість надати учню навантаження, яке відповідає його можливостям, яке краще розкриває його здібності, дозволяє комфортно почуватися на уроці.

Готуючись до уроку, я уважно переглядаю всі вправи, які пропонуються до нього. Виділяю те найголовніше, що треба вивчити. Організовую виконання вправ так, щоб кожен учень зміг засвоїти матеріал. Слабші - опанували найголовніше, сильніші - поглибили знання, а головне те, що не стримуються можливості кожного вихованця, жоден не «тупцює» на місці.

При диференційованому підході педагогові важливо вміти дібрати різні завдання, які відповідали б рівневі пізнавальної діяльності вихованців, адже навчальний матеріал має відповідати їх загальному розвитку, забезпечити практичну діяльність , котра потребує не стандартних, не стабільних рішень, а творчих, продуктивних.

Маленькі школярі довірливі, допитливі. Вони люблять гратися в серйозні, розумні ігри. Але граємося ми не задля гри, а задля того, щоб усіх дітей пробудити вогник допитливості і цікавості.

Диференційовані завдання доцільно використовувати й під час організації домашньої роботи учнів. Домашня робота - особливий вид самостійної роботи. Вона виконується без безпосереднього керівництва вчителя, тому потребує створення відповідних умов, домашня робота повинна бути посильною, але й не занадто легкою для кожного учня. Загальне завдання для всього класу не

спроможне задовольнити потреби кожного учня. Для одних дітей воно буде занадто легким, а для інших - навпаки, занадто складним. У такому випадку ефективність від його виконання незначна. Частина учнів не отримує необхідного навантаження, а інші - зневіряються в своїх силах. Використання диференційованих завдань допоможе уникнути цього й створити оптимальні умови для самостійної оптимальної роботи кожного учня.

Даючи диференційовані домашні завдання, вчителю потрібно мати на меті: закріпити уміння та навички, розвинути логічне мислення, формувати самостійність, самоконтроль — відповідальне ставлення до навчання.

Навички самостійності в роботі краще формуються крізь диференціацію домашнього завдання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Наприклад, під час вивчення нового матеріалу на уроках математики учні отримують такі домашні завдання: слабкі - розв’язати приклади; середні - розв’язати задачу;

сильні - розв’язати задачу і скласти ще до заданої задачі - зворотну.

Застосовуючи завдання різного ступеня складності, обов’язково слід враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Один з учнів може розв’язати задачу тільки з певним, чітко сформульованим запитанням, а іншому під силу поставити до задачі всі можливі запитання й дати відповідь на кожне або порівняти умови і розв’язки двох задач з однаковими даними, але по- різному сформульованими запитаннями і сказати, чому одержано різні результати, чи скласти задачі самому (за малюнком, виразом, схематичним записом тощо).

У такий же спосіб потрібно диференціювати і вправи іншого виду: розв’язати приклади на засвоєння правила порядку дій (з підручника чи іншого джерела), поставити дужки, що вийшла зазначена відповідь, за допомогою дужок змінити порядок дій, скласти приклад на порядок дій одного ступеня, двох ступенів, з дужками.

Для підвищення ефективності домашніх завдань необхідно надавати дітям можливість вибору відповідних вправ, чітко визначаючи кінцеву мету їх

виконання, передбачаючи труднощі, з якими можуть зіткнутися школярі з різними пізнавальними можливостями; добирати такі завдання, щоб одним скоротити шлях до шуканого результату, інших - зацікавити роботою, ще іншим - допомогти впевнитись у знанні матеріалу.

Вибирати приклади чи задачі для домашньої роботи має право учень, котрий успішно і самостійно працював на уроці. Адже тільки особиста участь у різних видах навчальної діяльності, зокрема й у виборі і плануванні її, дає змогу дитині глибше пізнати себе, розкрити задатки, закладенні в ній.

Велике значення в засвоєнні математичних знань мають групові диференційовані домашні завдання. Для цього дітей класу поділяю на маленькі групи (по 2, 3 учні в групі). При цьому необхідно, щоб діти усвідомили: при груповій формі виконання домашніх завдань відповідальність за результати роботи несуть усі члени мікроколективу, слід узгоджувати дії один з одним, виконувати не лише свою частину завдання, а й при потребі допомагати товаришу, контролювати його.

На перших порах потрібно провести з кожним мікро колективом вступний інструктаж: як спланувати роботу, налагодити взаємоконтроль і взаємодопомогу. Однак, запровадження групової діяльності не означає, що всіх учнів треба примушувати працювати тільки в такий спосіб.^ класі можна створити декілька , дві, а то й одну групу і запропонувати їм виконати пите частину домашньої роботи.

Наприклад, групі з двох-чотирьох учнів пропонуємо:

         підготувати математичний диктант з певної теми для всього класу;

         скласти кілька простих задач різного виду для усної лічби на наступному уроці;

         скласти різноманітні задачі за поданими виразами.

Поступово, від класу до класу, створюються дедалі кращі умови для організації групового виконання домашніх завдань. Це зумовлено як збільшенням запасу знань у дітей, так і набуття учнями певних навичок роботи в групі.

Безсумнівно, одне: інтерес до такої діяльності не спадає, вона приносить дітям велике задоволення. Спілкування у ході роботи формує у них уміння обговорювати і обґрунтовувати відповідь, уважно ставитись до товариша, прислухатися до його думки.

Психологи і педагоги розробили спеціальні правила загадувати домашні роботи учням з ослабленим здоров’ям. Однак буває, що цілком здорові діти з ряду причин на певний час втратили працездатність, погано себе почувають. Вчитель повинен враховувати можливість такої ситуації і відміняти домашні завдання з усіх, або з кількох предметів.

Ніби сонце і повітря всьому живому, дитині для розвитку, насамперед, необхідна впевненість, що її навчає добра, справедлива людина, яка розуміє всі труднощі, терпляче ставиться до незнання, пустощів, виявляє до себе інтерес, як до особистості.

У використанні диференційованого підходу до навчання велику роль відіграє заохочення, як фактор активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Позитивні емоції сприяють формуванню пізнавальних дій. Тому дитина молодшого шкільного віку постійно потребує схвалення і визнання. Це спонукає її до подальшої роботи, розвиває увагу, пам’ять, мислення.

Так у класі створюється обстановка не тільки гарних особистих взаємин, а й ділових, в яких виявляються і формуються найважливіші якості людини.

Отже, головними умовами диференційованого підходу до навчання учнів початкових класів є :

         знання індивідуальних особливостей учнів;

         уміння аналізувати навчальний матеріал, виявляти можливі труднощі, з якими зустрінуться різні групи учнів;

         складання розгорнутого плану уроку, зважаючи на індивідуальні особливості учнів;

         здійснення оперативного зворотного зв’язку;

         дотримання педагогічного такту.


 



Категорія: Мої файли | Додав: наташка
Переглядів: 7409 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Життя нашого НВО
Освітній портал
Освіта
Відділ освіти та р
Вхід на сайт
Департамент освіти
ВЕРХОВНА РАДА УКРА
Міністерство освіт
Пошук
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright MyCorp © 2018
    Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz